Підозрюєте РДУГ? Вам до психолога чи до психіатра?

Обидва фахівці можуть професійно займатися РДУГ, можуть професійно допомогти. А можуть і не допомогти, натомість змарнувати ваш час і гроші.

Перше, що треба знати: діагноз РДУГ ставить тільки психіатр. Це їхня сфера компетенції, неврологи, педіатри, психологи (психотерапевти) можуть запідозрити та спрямувати, проте за діагнозом і лікуванням - це до психіатрів.

Але психологи (психотерапевти) також можуть суттєво допомогти.

Психолог

Даруйте термінологічне свавілля, але під "психологом" тут найперше мається на увазі психотерапевт. Тобто це не шкільний психолог, не консультант у соціальній службі, а людина кваліфікована саме у психотерапії. А "психологом" така людина тут названа, бо психотерапевтів і дотичних фахівців різних видів так багато, що легше об'єднати їх за їхньою базовою освітою - психологічною (або медико-психологічною).

Чи може психолог діагностувати РДУГ?

Загалом компетентний психолог, тобто такий, що знає про РДУГ, має методики діагностики та вміє ними користуватися, може якісно визначити наявність РДУГ, особливості репрезентації розладу, спрогнозувати динаміку й запропонувати дієві інструменти та методи корекції / підтримки. Гіпотетично, це може навіть шкільний психолог, а не тільки психотерапевт, проте це радше виключення.

А от поставити формальний діагноз та призначити ліки може тільки лікар. І у випадку з таким нейророзвитковим розладом як РДУГ - це робить психіатр (в інших країнах це можуть робити, наприклад, педіатри, терапевти - з відповідною підготовкою).

А якщо я проти ліків, психолога досить?

Знову ж, гіпотетично так. Для цього психолог має бути компетентним саме у питанні РДУГ. Проте з психологами є великий ризик піти не тим шляхом.

Що не так з психологами?

Найбільша проблема з психологами в тому, що вони є психологами. Навіть ті, які практикують поведінкові методи роботи з клієнтами, все одно психологи, тобто люди, які дивляться на світ як психологи. Як не дивно.

Багато психологів тому й психологи, що вони свого часу зачарувалися психологічним поглядом на світ. Вам важко прокинутися зранку? - а чи любите ви свою роботу, думає психолог. Ви закохалися в придурка? - а які у вас стосунки з батьком, цікавиться психолог. Ваша дитина боїться собак? - а чи не побачила вона страшну сцену з вовками в кіно, підозрює психолог.

Не те щоб такі гіпотези були безпідставними, проте ви маєте розуміти, що саме так може мислити ваш психолог. Просто через освіту, сферу інтересів. Психологи схильні до психологізації, тобто пояснення ваших проблем психологічними причинами.

При такому погляді психолог може просто не там шукати. Адже РДУГ спричинений не стосунками з батьками чи травмами дитинства - це генетична схильність або навіть пошкодження мозку. Відповідно, рішення проблем будуть нерелевантні.

А з поганим психологом ви ще й отримаєте почуття провини за свій РДУГ - бо ви лінуєтеся працювати над собою, не хочете взяти на себе відповідальність, жалієте себе, користуєтеся діагнозом як виправданням тощо. Психологізм у деяких психологів веде до такої токсичності.

Чим тоді може допомогти психолог?

Багато чим. Компетентний психолог порадить піти до психіатра. Допоможе з емоційним процесингом діагнозу, з супутніми вже дійсно психологічними проблемами, з ним пов'язаними: наприклад, заниженою самооцінкою або вторинною соціальною тривогою. Допоможе розробити коупинг-механізми життя з РДУГ - тобто способи подолання та компенсації труднощів, що пов'язані з симптомами розладу. І таке інше.

Крім того, клінічний психолог (а це психолог, який зазвичай працює в клініці) може, наприклад, провести всебічну діагностику розвитку психічних функцій, що допомагає визначити особливості розладу і методи корекції.

Як обрати психолога?

Знову ж, мова про психотерапевта, про фахівця, який протягом кількох сеансів, а то й кількох років, супроводжує пацієнта (клієнта) в його роботі зі своїми проблемами.

Рекомендацій щодо вибору психотерапевта в мережі повно. Зауважимо те, що важливо саме в роботі з РДУГ.

• Очевидно, потрібні знання щодо РДУГ. Так прямо й можна запитувати: чи працюєте з РДУГ, який досвід роботи з РДУГ, який ваш підхід до роботи з РДУГ? Бажана, звісно, додаткова освіта, сертифікати щодо роботи саме з РДУГ. Хоча не обов'язково - психолог з досвідом власного РДУГ може виявитися ефективнішим, ніж "мисливець та збирач сертифікатів".

• Психолог поважає психіатрію і доказову науку. Він не зводить все до "психологічних причин". Якщо у вас РДУГ - у вас так працює мозок. Психологічні фактори теж важливі, але для вторинних проблем, таких як депресія чи тривога.

• Валідація. Це означає, що в роботі з психологом він створює у вас відчуття, що ви "ок". Ваші труднощі - не лінь, не "ви просто не хочете", а об'єктивні наслідки РДУГ, і ви справляєтеся, як можете. РДУГ у вас, скоріше за все, на все життя - можливо зі змінами в проявах різних симптомів. Психолог же допоможе знайти, як справлятися краще, а не "виправляє вашу хибу".

"Протокольними" підходами в роботі з РДУГ вважаються різні поведінкові й когнітивно-поведінкові: КПТ, якщо узагальнити. Але насправді значна частина роботи з психологом буде стосуватися вторинних проблем: самооцінка, стосунки, поводження з грошима, робочі відносини тощо. Це проблеми, які - є РДУГ, чи нема - потребують досить широкого погляду. І якщо гештальт-терапевт чи транзактний аналітик компетентні щодо теми РДУГ, можна очікувати якісної роботи та прогресу навіть поза межами КПТ.

Власне поведінковий підхід потрібен для розробки методів організації середовища й випрацювання навичок або звичок життя з РДУГ.

Психіатр

Психіатр - це лікар, людина з медичною освітою. Психіатр, коли навчався, тримав у руках людський мозок (даруйте за натуралізм) та бачив всі ті області, що при РДУГ пошкоджені чи розвиваються не "нормотипово". Тому психіатр розуміє, що загалом і як працює в організмі й, що надзвичайно важливо, як на організм - не тільки на мозок - впливатимуть ліки.

Чому діагноз ставить саме психіатр?

Тому, що це просто передбачено нормативними документами: в Україні діагноз РДУГ ставить психіатр (в міжнародному класифікаторі хвороб МКХ-11 є відповідна Глава 06 "Психічні, поведінкові або нейророзвиткові розлади"). Діагноз можуть припустити невролог, педіатр, сімейний лікар і спрямувати до психіатра. Так само як сімейний лікар направить вас до кардіолога, якщо запідозрить порушення в роботі серця.

Що не так з психіатрами?

Є ризик, що призначить зайві обстеження і навіть заперечить РДУГ як явище, мовляв, це мінімальна мозкова дисфункція (старий совіцький погляд на проблему) та випише БАДи і ноотропи.

У психіатра може бути "своя особлива думка" про РДУГ, Всесвіт, життя й все інше. І ця думка нехтує сучасними науковими даними. Це пов'язано з професійною деформацію фахівця та соціальною стигмою психічних розладів. Уявіть, ви роками бачите людей, які дивляться на вас запопадливо і благають не визнавати їх або їхніх дітей "психами". З часом може виникнути відчуття, що ви не просто діагностуєте і лікуєте, а що ви "визначаєте долю". Навіщо вам наукові знання, коли ви самі можете розповісти всім науковцям світу, як ви "витягнули людину, хоча всі хотіли здати її в дурдом"?

Тобто як і з психологом - питання в розумінні меж своєї компетенції та наявності необхідних знань і методик діагностики. А ще резистентності до профдеформації.

Чим може допомогти психіатр?

Компетентний психіатр діагностує РДУГ (чи спростує), при цьому проведе диференційну діагностику, виключить не-РДУГ причини симптомів, призначить, за потреби, аналізи, дослідження, а відтак дієві ліки. Пояснить їхню дію та побічні ефекти, розпише схему титрування, моніторитиме динаміку симптомів та побічні дії, коригуватиме лікування. А також порадить немедикаментозні методи корекції та допомоги, такі як поведінкове керівництво, організація середовища, направить до психолога, можливо логопеда, дефектолога (в першу чергу це стосується дітей) тощо.

Також буває, що психіатри займаються немедикаментозною корекцією, психотерапією, консультують щодо організації середовища чи поведінкового керівництва для дітей з РДУГ. Але це переважно в межах приватної практики, так би мовити "недержавні психіатри".

Як обрати психіатра?

Ризик "зіркової хвороби" у психіатра стосується не тільки РДУГ. Ми зазначимо саме критерії вибору психіатра для діагностики та медикаментозного лікування РДУГ.

• Аналогічно з пошуком психолога, запитайте, чи діагностує РДУГ, чи може призначати ліки при РДУГ (це означає доступ до медичної електронної системи, яка дозволяє виписувати електронні рецепти, необхідні для отримання ліків суворого контролю).

• Психіатр має цікавитися такими речами, як вік появи симптомів (діагностичний критерій - до 12 років), різниця проявів у різних середовищах (вдома, на роботі, в школі), ознаки проблем уваги та гіперактивності-імпульсивності. Словом, проводить скринінг та, можливо, використовує опитувальники (наприклад, ASRS для дорослих, NICHQ для дітей) - використання тестів, опитувальників, структурованих інтерв'ю (DIVA-5) не є необхідним критерієм, але вони є дуже помічними для діагностики інструментами.

• Червоним прапорцем має бути нехтування вашими скаргами, спостереженнями, натомість "підтягування" їх під власні уявлення психіатра, адже якщо психіатр не дуже знається на РДУГ, може "відмахнутися" від вас поспішним діагнозом, наприклад, синдром Туретта, шизотиповий розлад, тривожний розлад тощо - ці стани дійсно можуть мати схожі симптоми. Пам'ятайте, що психіатр не екстрасенс, він не може "одразу бачити", потрібна діагностика.

• Також вас має насторожити, якщо психіатр використовує термін СДУГ (тобто не розлад, а синдром дефіциту уваги та гіперактивності). Хоча казус цього терміну зустрічається в одному місці в офіційній документації, проте це явний переклад російського "СДВГ". А значить психіатр черпає свої знання з тієї інформаційної клоаки, яка зветься рунетом. На росії ж психіатрія - ідеологічна дисципліна, саме звідти походять дурниці про ліки як "дитячі наркотики". Отже, психіатр явно не в контексті доказової медицини щодо РДУГ.

Підсумок

Для діагностики РДУГ необхідно звернутися до психіатра. Загалом, маючи ліки та займаючись самоосвітою ви можете обійтися без психологів. Хоча краще за все працювати і з психіатром і з психологом - тоді й соматичні і психологічні аспекти життя з РДУГ будуть під контролем.

Якщо ви проти ліків і не потребуєте офіційного діагнозу, психіатра можна ризикнути не відвідувати, обмежитися психологом. Але варто пам'ятати, що психолог далеко не завжди може провести диференційну діагностику, тобто визначчити, де РДУГ, а де щось інше. Гарний психолог все одно порадить пройти діагностику в психіатра.

Питання в компетентності фахівців. Психіатри, як і психологи, можуть страждати на психологізм, а психологи можуть з розумним видом розповідати вам "що там на ЕЕГ" та розповідати про "СДВГ". І всі можуть радити не морочити голову й пити вітаміни.

Тому обирайте уважно. Шукайте відгуків. Шукайте другй й третю думку, якщо маєте сумніви.

Нагадуємо, що існує таблиця фахівців, в якій ви можете знайти як психіатрів, так і психологів, компетентних в питаннях РДУГ, а також побачити відгуки на роботу фахівців, до яких краще не звертатися.