21 лист. 2022 р.
15 лист. 2021 р.
Періодично ми зустрічаємо тези, ніби РДУГ - це така собі норма, або що це навпаки "хвороба" і взагалі "СДУГ". Ось ChatGPT пропонує свої пояснення для правильного розуміння РДУГ.
Розлад дефіциту уваги і гіперактивності (РДУГ) — це нейророзвитковий розлад, а не "хвороба" у традиційному розумінні. У Міжнародній класифікації хвороб 11-го перегляду (МКХ-11), затвердженій ВООЗ, РДУГ класифікується під кодом 6A05 (у досі найпоширенішій у нас МКХ-10 це код F90.0 - Дзиґа) як один із розладів розвитку нервової системи. Це означає, що симптоми цього стану мають нейробіологічне підґрунтя і впливають на розвиток саморегуляції, уваги, поведінки.
Дехто вважає, що гіперактивність чи неуважність — це просто індивідуальні особливості, а не проблема. Але:
У дітей і дорослих з РДУГ поведінкові особливості набагато інтенсивніші, ніж у більшості однолітків.
Симптоми тривають понад 6 місяців, з’являються до 12 років і проявляються в кількох сферах життя — вдома, у школі, на роботі (це критерії можливості діагностики нейророзвиткового розладу, на відміну від транзиторного стану чи симптоматики інших станів - Дзиґа).
Це порушення істотно впливає на навчання, соціальні стосунки, самооцінку, підвищує ризик тривожних і депресивних розладів, вживання психоактивних речовин, травматизації.
Це не «характер», не «лінь» і не «погане виховання». Це нейробіологічна проблема, яка має специфічні патерни активності мозку, зокрема в зонах, що відповідають за самоконтроль, увагу та планування.
Тільки клінічний фахівець може поставити діагноз РДУГ після ретельної оцінки (тобто умовний "психолог" не ставить діагноз, адже це медична проблема, а не "педагогічна" чи "психологічна" як така, тож діагноз ставить тільки лікар-психіатр - Дзиґа).
Встановлений діагноз відкриває доступ до доведено ефективних методів лікування — поведінкової терапії, підтримки в навчанні, а у випадках середнього та тяжкого перебігу — медикаментозної терапії, зокрема стимулянтами (метилфенідат), які мають значний доказовий ефект.
Без допомоги понад 60% дітей з РДУГ матимуть суттєві труднощі у дорослому віці: порушення міжособистісних стосунків, труднощі з працевлаштуванням, проблеми з законом.
Скорочення "СДУГ" походить із російської мови (синдром дефицита внимания с гиперактивностью). В українській мові, згідно з термінологією ВООЗ, МОЗ України та Національного класифікатора хвороб, вживається термін "розлад", а не "синдром". Різниця важлива: "синдром" — це сукупність симптомів без обов’язково чітко визначеної причини, тоді як "розлад" — це офіційна діагностична одиниця, яка має певні критерії, наслідки та рекомендації щодо лікування.
(Це визначення дещо непевне, але певнішого знайти не вдалося. В офіційних документах також зустрічається "СДУГ", а Гугл за замовчанням перекладає ADHD саме так. Це постколоніальний синдром (чи розлад? 😉) нашої інформаційної сфери, "СДУГ" - один зі симптомів - Дзиґа).
РДУГ — це не хвороба в класичному розумінні, але це діагноз, що має реальні наслідки для якості життя людини. Це не варіант норми, а стан, що потребує розуміння і, при необхідності, лікування. Використання коректної термінології — «РДУГ» — допомагає не лише уникати плутанини, а й формувати більш точне, науково обґрунтоване ставлення до цього розладу.
Comments